Щороку, 28 жовтня, в селі Тополине відзначають знаменну дату -день визволення села від німецько-фашистських загарбників. Але цього року - це особлива дата-75 років визволення села. 28 жовтня 1943 року війська 4-го Українського фронту під командуванням генерала армії Толбухіна Ф.І. в запеклих боях звільнили від фашистських загарбників село Шмальки (нині село Тополине). В бою відзначились бійці 16 гвардійського мінометного полку підполковника   Батрака П.Т., бійці 279 Лисичанської дивізії, 1005 стрілецького полку. Під час бою за село загинуло 95 бійців із них 9 офіцерів, 11 сержантів, які поховані в братській могилі в центрі села На могилі був встановлений дерев’яний обеліск. У 1954 році дерев’яний обеліск замінено на скульптуру воїна. Все далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але не згасає пам′ять про тих, хто приніс на плаху Великої Перемоги своє життя. 
І цього недільного ранку жителі села на мітингу вшанували пам'ять загиблих захисників села і згадали односельчан, які не повернулися з війни.
Вірш односельчанки Передерій Любові «Пам`ять воїнам які не повернулися» викликав сльози у присутніх, бо майже кожна сім’я втратила рідних на теренах Другої світової війни.
Пісня « Я не хочу гратися в війну» в виконанні Головніна Артура і Школового Євгена викликала шквал емоції, бо нагадала страшні воєнні дії.
Перед могилами наших дідів і прадідів, які подарували нам життя, мир, розгромили ворога і захистили нашу землю діти обіцяли любити Україну, своєю працею і вчинками зробити її сильною, багатою і квітучою. Учениця 8 класу Овчарук Анастасія презентувала вірш «я бачу свою Україну». Сценарій мітингу підготувала педагог- організатор Бартосевич Аліна Русланівна, а музичний супровід заходу виконали Шевченко Олександр Васильович і Шкляр Дмитро Євгенович.
Завершився мітинг покладанням квітів до пам’ятника і обеліска загиблим. Це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих в бою не забуто.